Села Старий Угринів і Середній Угринів мають свою окрему історію. Перша згадка про село Старий Угринів датується 1447 роком, коли село Середній Угринів вперше згадується 1665 року. Та зараз їх єднає багато чого. Діти цих сіл навчаються у одній школі – Староугринівській загальноосвітній школі. Два села підпорядковані одній сільській раді – Середньоугринівській.
Ніхто з жителів села Старий Угринів не зміг назвати рік побудови школи. «Ще австрійська – кажуть старожили. – У цій школі ще моя мама навчалася...»
В умовах польського панування справою церкви була і освіта народу, бо уряд зовсім не дбав про шкільництво, не виділяв на утримання шкіл ніяких коштів. У зв’язку з відсутністю української інтелігенції, а особливо в селах, діяльність школи повністю залежала від бажання і підготовки священика, який проводив навчання, або дяка, якому священик доручав цю справу.
В с. Старий Угринів народився Микола Саєвич, інженер-лісівник, доктор філософії, сотник Січових Стрільців. З його біографії дізнаємося: «Народився Микола Саєвич 17 грудня 1885 року у с. Старому Угринові. Його батько Михайло Саєвич був місцевим вчителем народної школи, мав дружні взаємини із родиною Глодзіцьких; дружина о.Володимира Глодзійцького Катерина, бабуся С.Бандери, та вчитель із Середнього Угринова Іван Шикалович були хресними батьками Миколи.» Це свідчить про те, що у 1885 році була школа як і Старому Угринові, так і в Середньому. Кількість учнів у цих школах була мізерною.
Ніхто з жителів с. Середній Угринів не пам’ятає, коли появилася початкова школа в селі, але фотографія цієї школи збереглася .
Коли було побудоване нове двоповерхове приміщення школи, стару школу продали сім’ї Сиротюків. Нову школу будували усім селом. Будівельні роботи виконували почергово. У вересні 1939 року було відкрите нове приміщення. Першим директором цієї школи був Когут Пилип Юркович. Із чоловіком вчителювала і його дружина Ганна Василівна.
У 1949 році був відкритий 5-ий клас семирічки.
Проте перший випуск 7-го класу не закінчив цю школу, тому що у січні 1952 року село Середній Угринів переселяли у Львівську область, і школа була закрита до вересня 1953 року.
У 1899 році у Бережниці та в Угринові Старому вчителює Василь Костів (Верховинець), уродженець Долинщини, згодом відомий український композитор, фольклорист, етнограф, диригент.
З іншого документу – шематизму греко-католицької метрополичної арієпархії Львівської на рік 1919 говориться про село: «В Угринові Старім – церква в’їзду Господнього в Єрусалим. Число душ: греко-католиків 851, жидів – 10. В Угринові Старому – школа однокласна, позичкова каса громадська і Райфайз, спілка молочарська. В Угринові – читальня братства ім. Св. Апостола Андрея і склеп (магазин) християнський.»
Читаючи це, ми можемо робити висновок, що ще в 1919 році в селі діяла тільки однокласна школа.
З автобіографії національного героя С.Бандери дізнаємося про школу в селі інше: «У вересні, або жовтні 1919 року я поїхав до Стрия і тут, після складання вступного іспиту, вступив до української гімназії. До народної школи я не ходив взагалі, бо в моєму селі, як і в багатьох інших селах Галичини, школа була нечинна від 1914 року з уваги на покликання учителя до війська та інших подій воєнного часу. Навчання в обсягу народної школи я дістав у домі, разом з сестрами та братами, користуючи з несистематичної допомоги домашніх учительок.»
Діти здобували початкову освіту у своєму селі. Навчалися тільки в одній кімнаті. У приміщенні школи жили і вчителі.
Починаючи з 1949 року, староугринівці продовжували навчання у семирічній школі с. Середній Угринів. Продовжував навчатися той, чиї батьки були заможнішими.
У післявоєнні роки вчителями початкової школи були Команецька (пізніше Дадак) Осипа Григорівна, Дадак Микола Іванович (з 1948 р.), Феняк Ольга Федорівна, Кальний Володимир Миколайович.
У 1959 році в початковій школі с. Старий Угринів навчалось 84 учні.
У 1963 році школа в с. Старий Угринів стала восьмирічною. Педагогічний колектив школи очолив учитель української мови та літератури Діжевський Микола Васильович. Приміщення для восьмирічки не було. Навчалися по різних приміщеннях. Навчалися в одній кімнаті хати Луцана Петра. Школою стала резиденція у селі. В одній кімнаті жив священик Соломка, в інших кімнатах навчалися діти. Після смерті священика резиденція повністю перейшла під школу.
Проте перший випуск 7-го класу не закінчив цю школу, тому що у січні 1952 року село Середній Угринів переселяли у Львівську область, і школа була закрита до вересня 1953 року. У серпні 1959 року школа у с. Середній Угринів стала восьмирічною.
Владу турбувало те, що школа знаходиться у тій хаті, де раніше народився Степан Бандера. Тому планується у селі побудова нової школи. У березн 1977 року було затверджено проект на нову школу. 1 вересня 1977 року – урочиста лінійка на подвір’ї нової восьмирічки. Будівельники вручають символічний ключ від будівлі директору школи Шломі Людмилі Йосипівні. Альма-матір розкрила свої двері 333 учням із сіл Старого і Середнього Угриновів.
У 2000 році Староугринівська школа І-ІІ ступенів реорганізована в середню школу І-ІІІ ступенів.
Починаючи з 1977 року, директорами школи були:
- 1977-1979 рр. – Шлома Людмила Йосипівна;
- 1979-1982рр. – Одуд Володимир Васильович;
- 1982-1990рр. – Одуд Катерина Миколаївна ;
- 1990-1991рр. – Флис Василь Петрович;
- 1991-1993рр. – Івашко Омелян Іванович;
- 1993 і по сьогоднішній день – Бодик Володимир Степанович.
У Староугринівській школі працювало багато талановитих педагогів – знавців своєї справи. Серед них:
Дадак Микола Іванович – вчитель початкових класів;
Іванюк Марія Іванівна – бібліотекар;
Кобиляк Орися Миколаївна – вчитель початкових класів;
Крикун Євдокія Павлівна – заступник директора школи;
Куцела Ольга Олексіївна – вчитель української мови та літератури;
Куцела Роман Петрович – вчитель фізики;
Паращиняк Надія Савівна – вчитель біології;
Прокопів Віра Павлівна – вчитель хімії та біології;
Прокопів Ганна Василівна – вчительпочаткових класів;
Прокопів Мирослав Михайлович – вчитель історії та географії;
Рибій Раїса Семенівна – вчитель російської мови;
Рижак Дарія Миколаївна – вчитель фізики.
Вірна, дружна сім’я, Староугринівська школо моя!
Не потрібна тобі дивовижна реклама.
Світло прожитих літ над тобою сія,
І веселкою стала щирих усмішок брама.
В світлій імлі, в діамантах роси
Материнським теплом ти дітей зустрічаєш.
І з уроку в урок тут дзвенять голоси,
Ти натхненням своїм ці голівки квітчаєш.
Скільки їх – не злічиш – полетіло з гнізда?
І розумних людей стало більше навколо.
А в устах їх луна, як джерельна вода
Добре слово про тебе, Староугринівська школо!
Коментарi